пов'язувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
пов'язати — див. пов язувати … Український тлумачний словник
пов'язування — я, с. Дія за знач. пов язувати … Український тлумачний словник
пов'язати — див. пов язувати … Словник синонімів української мови
повідв'язувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… … Український тлумачний словник
обв'язувати — обв язати (обмотуючи мотузкою, стрічкою тощо навколо чого н., зав язувати кінці), перев язувати, перев язати, о(б)перізувати, о(б)перезати, підперізувати, підперезати; у[в]в язувати, у[в]в язати (щільно); пов язувати, пов язати (що, чим одягаючи… … Словник синонімів української мови
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник
прив'язувати — ую, уєш, недок., прив яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) до чого. Приєднувати, прикріплювати за допомогою вузла. || Прикріплювати до чогось мотузком, шнурком і т. ін. 2) Обвиваючи мотузком, ременем і т. ін. руки чи ноги або прикручуючи до чого… … Український тлумачний словник